Життєопис князя Чернігівського Ігоря.

Князь Ігор Ольгович був правнуком Ярослава Мудрого, як і князь Із`яслав Мстиславович. Між ольговичами і мстиславовичами йшла розпря через те кому правити Києвом. Князь Ігор законно зійшов у 1146 р. на Київський престол і отримав від киян клятву вірності перед хрестом. З цим був не згоден Із`яслав і з військом висунувся для отримання Києва, відбувся бій з Ігорем, але кияни змінили обіцянку князю Ігорю. Програвши Ігор опинився в болоті, де перебував 4 дні, потім його взяли в полон. Відразу його доставили в поруб – будову з колод без вікон і дверей, перебуваючи де Ігор важко, майже смертельно захворів, що стало причиною звільнення з порубу. Далі Ігоря постригли в ченці в Київський Федорів монастир.

Однак Ігор вилікувався. Через рік підозра киян у небезпеці Ігоря зросла до такої міри, що натовп увірвався в монастир і вимагав Ігоря. Розлючені не слухали на захист ні його брата князя Володимира, ні слів митрополита і вбили Ігоря, який на свій захист тільки молився перед іконою Богородиці. Лють дійшла до такої міри, що вже мертвого його прив ‘язали до коня і влачили по вулиці. Однак сам Бог прославив Ігоря, над покладеним перед похованням у монастирі тілом самі запалилися свічки. Князь Ігор почитається як страстотерпець.