Життєопис святителя Феодосія Чернігівського.

Святитель Феодосій, архієпископ Чернігівський, народився на початку 30-х років XVII ст. у Подільському краї. Походив з давнього дворянського роду Полоницьких-Углицьких. Його батьками були єерей Микита і Марія. Ім ‘я, дане святителю Феодосію при Хрещенні, залишилося невідомим.

Благочестя батьків сприяло духовному розвитку і добрим схильностям хлопчика: з дитинства він був старанним у молитві і відрізнявся лагідним характером.
Юнаком він вступив до духовного училища, так званої Києво-Братської колегії, при Київському Богоявленському монастирі. Кінець 40-х років XVII століття був часом розквіту колегії.

Києво-Братська Колегія була в той час головним центром Православ ‘я. У роки навчання остаточно визначилося покликання святого до чернечого подвигу. Вільний час він віддавав молитві, читанню святого письма та богомисленню.
Після отримання освіти майбутній святитель прийняв постриг у Києво-Печерській Лаврі і був названий Феодосієм на честь преподобного Феодосія Печерського (пам ‘ять 3 травня).

У 1664 року його призначили настоятелем знаменитого Києво-Видубицького монастиря.  Святий Феодосій з ретельністю взявся за справу, і, завдяки своїй енергії та працьовитості, швидко відновив чернече життя у Видубицькому монастирі. Дбаючи про церковну благоліпість, він організував чудовий хор.
У ті роки святому Феодосію довелося пережити тяжке випробування: разом з іншими ігуменами він був обмовлений, проте наклеп був виявлений, і святий Феодосій був виправданий.  У 1688 році святий Феодосій був призначений архімандритом Чернігівського Єлецького монастиря на місце померлого архімандрита Іоанникія (Голятовського). Там йому довелося багато потрудитися над благоустроєм обителі. У 1692 році 11 вересня святий Феодосій був урочисто хіротонісан у сан архієпископа Чернігівського.

Керуючи Чернігівською єпархією, святитель Феодосій особливо дбав про духовну освіченість своєї пастви. У 1694 році ним був заснований Любецький скит, того ж року святитель освятив храм у Домницькому чоловічому монастирі, а в 1695 році – величний храм на честь Пресвятої Богородиці, побудований на вершині Болдинської гори, поблизу Іллінського монастиря.

Святитель Феодосій підтримував існування в Чернігові друкарні, що випустила багато друкованих видань Богослужбових книг. При святителі Феодосії в Чернігівській Єпархії помічається особливий підйом і посилення чернецтва. 

Велику увагу святитель приділяв духовенству і був розбірливий у виборі кандидатів.
Відмінними рисами особистості святителя Феодосія були – миролюбність, милосердя, глибоке співчуття до всіх, хто звертався до нього за допомогою і порадою.


У 1696 році 5 лютого святитель Феодосій помер і був похований у Чернігівському Борисоглібському соборі, за правим кліросом, у влаштованому для того склепі.
Святитель Іоанн Максимович побудував над його труною цегляний звід з хвалебним написом у віршах, на вдячність за чудове визволення за молитвами святителя Феодосія від тяжкої хвороби. Прославлення святителя Феодосія відбулося 9 (22) вересня 1896 року.